Нова програма літклубу Leport

Товариші! Ми з вами вже встигли розібрати деякі питання теорії літератури, стисло пройшли російську і українську класику.

Тепер “Лепорт” береться за епохальну роботу: освоювати історію європейського роману в найкращих його зразках. Не стисло, а в більш-менш повному обсязі.

За ці два роки ми з`ясували, що література не падає з неба – вона постає. Від чогось простішого вона розвивається до складнішого. І для того, щоб розуміти, чим є певний літературний твір, який написаний сьогодні, треба співвіднести його з тією літературною традицією, що вже склалася. Тут може трапитися так, що дещо ультрасучасне, турбореалістичне, гіпермодернове за найближчого розгляду виявиться таким, що не дотягує навіть до рівня літератури древніх греків.

І це не жарт. Колись ми випадково прочитали “Дафніса і Хлою”, написану в ІІ сторіччі нашої ери і були здивовані тим, наскільки це майстерна річ, – і засмучені тим, що твори наших сучасників часто поступаються їй.

Тому ми вирішили зайнятися цим питанням системно: звернутися до основи основ і лінією, що йде від неї, аж до сьогодення. Свою роботу ми поділимо на дві частини: спочатку прочитаємо твори, написані від часів античності до переламного “Манон Леско” (сферичний західноєвропейський роман у вакуумі), а потім – твори, що писалися після нього і до початку XX століття. Робота ця масштабна, займе декілька років, але і плоди з неї будуть грандіозні.

Не секрет, що письменники XX століття – модерністи, постмодерністи та інші – як могли загравали із класичною літературною традицією. Ті з них, що змогли написати щось дійсно хороше, чудово зналися на Шекспірі, Боярдо, Данте, Лопе де Вега, Сервантесі. А для класиків XVIII-XIX сторіччя взагалі було неможливим не розбиратися у цих авторах – вони жили ними. Це все дійсно була одна лінія, де кожен автор сперечався зі своїми попередниками, вбирав їхні досягнення, спростовував їх, глузував над ними чи боронив їхні скарби від мародерів.

“Лепорт” нічим не гірший.

Оскільки ми вже стали на ці рейки, ми рухатимемося ними до кінця. Ми тепер бачимо, що не зможемо розібратися в сучасній літературі, коли і далі не знатимемо, звідки в неї ноги ростуть. Тим паче ми без цього не знатимемо, про що нам самим треба буде писати, щоб не винаходити велосипед, а створити те, що буде дійсно “на часі”.

Свій шлях ми почнемо з одного з найбільш класичних “романів” античності: з якого складали балети та опери, писали картини та фортепіанні твори, мотиви якого зустрічаються в багатьох класичних текстах та який навіть екранізували, – з якого буквально виріс Мігель де Сервантес з його “Дон Кіхотом”. Це, як ви вже здогадалися, “Дафніс і Хлоя”. Його ми читатимемо цілих два тижні, хоча насправді він дуже короткий: залишок часу витратимо на вивчення супутніх матеріалів. А тоді зустрінемося й обговоримо усе це – 24 листопада.

За цим романом на нас чекатимуть “Декамерон” та “Божественна комедія”, “Смерть Артура” та “Трістан і Ізольда”, Рабле, Шекспір, Марі де Лафайет, Даніель Дефо з його “Робінзоном Крузо”, а також іще зо два десятки справжньої лютої класики.

Найцікавіше тільки починається!

Повна програма курсу*

  1. “Дафніс і Хлоя”, Лонг, Древня Греція, II ст.
  2. “Метаморфози”, Апулей, Древній Рим, II ст.
  3. “Сатирикон”, Петроній, Древній Рим, I ст.
  4. “Ланселот”, Кретьєн де Труа, Франція, XII ст.
  5. “Трістан і Ізольда”, Франція, XIІ ст.
  6. “Роман про лиса”, Франція, XIІI ст.
  7. “Божественна комедія”, Данте, Італія, XIV ст.
  8. “Декамерон”, Джованні Бокаччо, Італія, ~1353
  9. “Кентерберійські оповідання”, Джефрі Чосер, Англія, XIV ст.
  10. “Смерть Артура”, Мелорі, Англія, XV ст.
  11. “Гаргантюа і Пантагрюель”, Рабле, Франція, 1533-1564
  12. “Пригоди та життя Гусмана з Альфараче”, Матео Алеман, Іспанія, 1599
  13. “Дон Кіхот”, Сервантес, Іспанія, 1605
  14. “Гамлет”, “Венеційський купець”, Уільям Шекспір, Англія, ~1600
  15. “Зірка Севільї”, “Собака на сіні”, Лопе де Вега, Іспанія, ~1620
  16. “Дон Паблос”, Кеведо, 1626; “Кульгавий біс”, Гевара Луїс, 1641; “Севільська куниця”, Алонсо де Солорсано, 1642 – Іспанія;
  17. “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Удаваний хворий”,  Мольер, Франція, XVII ст.
  18. “Втрачений рай”, Мільтон, Англія, 1667.
  19. “Принцеса Клевська”, Марі де Лафайет, Франція, 1678
  20. “Жіль Блаз”, Лесаж, Франція, 1715
  21. “Робінзон Крузо”, Дефо, Англія, 1719
  22. “Пригоди Гулівера”, Свіфт, Англія, 1726
  23. “Історія кавалера де Гріє і Манон Леско”, абат Прево, Франція, 1731

* у програмі можливі зміни на краще

 

3 Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.