Бунт на крилах

Після прочитання Мільтона одна сцена не виходить у мене з голови.  Коли Михаїл та Сатана зустрілися на небі для поєдинку, Сатана кинув йому таку претензію: ви, янголи, живете тут і не помічаєте, що ви – раби вашого...

Continue reading

Замість епілогу

Півтора роки ми читали докласичний західноєвропейський роман, а тоді попросили учасників літклубу (тобто, себе) поділитися враженнями. Відповіді були такими: Настя: У мене не вийшло запалитися програмою...

Continue reading

Детская сказка, Чехов и жизнь в моменте

Ехала я на море с мечтой: дочитать книгу, написать статью. А ещё лучше – две статьи, но, как любит говорить мой друг, лучшее – враг хорошего. Мне говорили, что отдых с маленьким ребёнком – это не отдых, ведь...

Continue reading

Про зірки, гуртки і “правду життя”

Гуртків у нашій школі не було. Зовсім. Була “продльонка”, куди, як я тоді вважав, ходили лише ті, хто не міг дати собі ради вдома. Були додаткові заняття з фізкультури, хімії. А от гуртків – не було. Не знаю, чи то таке...

Continue reading

by Deyan Georgiev

Пошта

Навчання грузить. Військкомат напрягає. Робота – само собою. Вихідні не рятують, існують лише для того, щоб підрубати “хвости”, підготуватися до нового тижня. А там усе почнеться спочатку. От і зараз – стоїмо із...

Continue reading

Мой год с Leport’ом

На последнем в этом году собрании редакции литературного сайта LEPORT мне поручили написать статью, в которой я должна подытожить нашу годовую работу. Я согласилась, хотя совсем не имела представления о том, какая работа...

Continue reading

Снова в школу

В одиночку переживать разворачивающуюся внутреннюю драму важно – учишься слышать себя. Слышать – это хорошо, но и привести это в действие тоже надо. Конечно, можно соорудить себе индивидуальную комфортную схему...

Continue reading

Міра небайдужості до оточуючого світу

– Не можу придумати хобі для анкети на роботі. Бісить. – То напиши “книги” – ти ж усе одно щось читаєш. Від випадкового діалогу, який я почула у метро, мені стало не по собі. Це звучало як прикриття книгами –...

Continue reading

«Только наши надежды никогда не будут иметь границ…»

Это была «Варшавская мелодия» Леонида Зорина. И таки да, билеты на него раскупают за пару дней, а мест совсем немного. Больше и не надо. Этот спектакль теперь всегда дают в маленьком зале «Под крышей», где зрители сидят в...

Continue reading

Перша зустріч філософського клубу «Гармата»

З давніх-давен філософія займається чимось своїм, сакральним, недосяжним для простої людини. Користується серйозними поняттями, категоріями. І все їй не подобається, вона завжди критикує, виправляє, постійно уточнює...

Continue reading

Проездной

Я шла домой с работы, часов около девяти вечера. На улице моего поселка было темно и пусто. Раздался звонок, я увидела имя брата на экране телефона, это меня обрадовало и немного взволновало. – Привет, – начал...

Continue reading