Коли письменник перестає бачити

Якщо вірити тому, що пишуть на звороті обкладинок, то всі книжки – вершини письменства. Ясно, що це суто рекламний хід – вставити позитивний відгук якої-небудь більш-менш відомої людини. Такі «рецензії» можуть не мати...

Continue reading

Итоги литклуба по Бомарше. Коротко и весело, долго и задумчиво

Коротко и весело От кожен день я виходжу така і «Ммм, чи не піти мені до негоціанта, прикупити чуть-чуть сахара?» На прошлой встрече литклуба заключили, что «Севильский цирюльник»  и «Свадьба Фигаро» — искромётные и...

Continue reading

Річард Шерідан і задачі нашого літературного гуртка

Потреба в написанні цієї короткої теоретичної замітки, яка спалахнула (висловлюючись мовою Гегеля, що про нього далі піде мова) на прожитому досвіді, була викликана перервою в роботі нашого літературного гуртка і...

Continue reading

Leport про конкурс оповідань

У вересні ми провели конкурс оповідань. Ми не обмежували авторів ні за віком, ні за письменницьким досвідом, ні за темою творів. Тому що передусім нам було цікаво прочитати те, чим люди самі хотіли б поділитися з...

Continue reading

Що таке мистецтво 

Спробуємо дати визначення… На питання, що таке мистецтво, відповісти і легко, і важко. Найпростіше сказати: мистецтво — це художня література, живопис, скульптура, музика, кіно, театр, архітектура. Але це ще не...

Continue reading

Итоги первого литклуба этой осени. “Школа злословия” Ричарда Шеридана

Ну давайте по-честному, все-то за Чарльза болели. На последнем собрании литклуба обсудили пьесу Ричарда Шеридана «Школа злословия» и спешим поделиться прозвучавшими мыслями. Как обычно, начали с круга впечатлений, где...

Continue reading

“НА ШЛЯХУ ДО ЛЕГКОЇ СЛАВИ”. Борис Антоненко-Давидович 

КІЛЬКА СЛІВ ВЗАГАЛІ Ви, певно, читачу, за юнацтва теж писали вірші й оповідання? Признайтеся ж: було це? Коли незрозуміла туга по чомусь невідомому, недосяжному, далекому опановувала ваше серце, коли ні сіло ні впало в...

Continue reading

«Ми часто сумуємо за неможливим»: про мрії, самостійність та колектив у повісті «Сліпий музикант» В. Короленка

Одного вечора чоловік сказав: “Давай перевіримо, скільки ми читаємо слів за хвилину”. Я з дитинства люблю ігри «в школу», ось тільки всі мої «учні» – діти маминих подруг – терпіти не могли ці мої ігри з папером...

Continue reading

Проблеми, які завжди зі школою

(за книжкою Дмитра Міщенка «Вітри приносять грозу») Дмитро Міщенко писав переважно в жанрі історичного роману. Тобто та книжка, про яку піде мова далі, є, скоріше, винятком для нього. Тим не менше, він за неї взявся...

Continue reading

Листівка

Перед обідом Ганна Смілянець зібралася вмирати. Вона лежала, дивлячись втомленими очима в те місце, де стіна торкалася стелі. Біля неї сиділа на стільці донька, в дверях стояв зять. Якусь мить тому Ганна Смілянець...

Continue reading

Три «Манон»

Смотреть экранизации ― дело довольно скучное, если не подходить к нему творчески. Изменить своё отношение к подобному кино меня побудил роман «Манон Леско» ― точнее, замечание о нём Вадима Кожинова в книге...

Continue reading