Тачка

Тачку купили давно. Нову, чистеньку, із зеленими ручками та червоним колесом – всеньку бабину пенсію за неї віддали. І міцна виявилася, надійна, ні разу не ламалася, тільки колесо час від часу доводилося накачувати...

Continue reading

Письменник, який нічого не пише

Іван Миколайович Джезва вмостився в ліжку й взявся аналізувати ще один прожитий день. Ця звичка у нього з дитинства. З пелюшок він привчений матір’ю відповідати за свої вчинки. Змалку він уміє аналізувати прожитий...

Continue reading

Leport про конкурс оповідань

У вересні ми провели конкурс оповідань. Ми не обмежували авторів ні за віком, ні за письменницьким досвідом, ні за темою творів. Тому що передусім нам було цікаво прочитати те, чим люди самі хотіли б поділитися з...

Continue reading

Листівка

Перед обідом Ганна Смілянець зібралася вмирати. Вона лежала, дивлячись втомленими очима в те місце, де стіна торкалася стелі. Біля неї сиділа на стільці донька, в дверях стояв зять. Якусь мить тому Ганна Смілянець...

Continue reading

Художник

В майстерні холодно, темно й тихо. На вузькій кушетці лежить Сергій Іванович Пінський, старий чоловік. Він добре сьогодні попрацював, зробити встиг більше, ніж планував, – можна й полежати.  Під вікнами, далеко внизу...

Continue reading

Подарунок

У дворі Жені Капуті скрипнула хвіртка.  На цей скрип малий собака з усіх сил почав дерти горло, не маючи снаги зірватися з ланцюга. Женя Капутя, відволікшись від нарізання бур’яну свиням, виглянула з-за хліва й...

Continue reading

Богдан-барабан

У дев’ятому класі до нас прийшов новий учень. Він одразу попередив, що прийшов тільки на один рік. Богданом назвався, прізвище – Рябець. Ото, буває, прізвище підходить людині: волосся у Богдана рябе, ніс у ластовинні...

Continue reading

Садок

Літні канікули тягнулися довго-довго, вдома – нічого цікавого, а гуляти «десь там» батьки ще не дозволяли. Куди себе подіти? Картоплю вже викопали, дорослих свиней перед першим вересня, аби заробити грошей, продали...

Continue reading

Про зірки, гуртки і “правду життя”

Гуртків у нашій школі не було. Зовсім. Була “продльонка”, куди, як я тоді вважав, ходили лише ті, хто не міг дати собі ради вдома. Були додаткові заняття з фізкультури, хімії. А от гуртків – не було. Не знаю, чи то таке...

Continue reading

Іде дощ

Іде дощ. З самого ранку небо сховало в своїх теплих хмарах моє любе сонце. Я в ліжку. У ногах моїх крутиться і приймає форму кола сіре вовченя. Насправді це звичайна кішка. Але така вже товста, важка і повністю сіра, що...

Continue reading

Хвостик

Люди, особливо у вихідний день, ходили дивитися на полювання. І хоч вони знали, що нічого у бідолахи не вийде, однаково чекали якоїсь особливої розв’язки. Місцеве населення так полюбило це дійство, що з часом...

Continue reading