Місяць тому світ побачила перша книжка редактора Leport’у Олександра Демарьова – “Виховання шахами, або Чого мене навчили діти”. Наш редактор поєднує любов до літератури з любов’ю до дітей, тож його твір про...
Tag - Александр Гавва
Литклуб Лепорта собирается уже не первый год, а именно для изучения западноевропейского романа – более полугода. Тем важнее, мне кажется, подводить время от времени промежуточные итоги нашего дела – хотя бы...
Популярна версія – щоби хизуватися. Знання класичної літератури просто ідеально підходить для цього. На кожну книжку, що хтось прочитав, завжди знайдеться інша і краща. Прочитали “Над прірвою в житі”? Дурниці...
Мені скоро 30 років і я вирішив самостійно опанувати іспанську мову. До цього я міг більш-менш гарно говорити англійською – насамперед тому, що в роботі часто спілкувався з іноземцями. Та останнім часом мені стало...
(або Деякі зауваження щодо об’єктивності в літературі) Можна скільки завгодно “ділити” реалізм на види та підвиди, періоди, стадії тощо, але без розуміння того, чим реалізм є за своєю сутністю, всі подібні маніпуляції...
Эта заметка будет очень короткой уже хотя бы потому, что её главная мысль принадлежит не мне – я открыто признаю, что “украл” её, услышал от одного писателя, который, видимо, только по личной скромности никогда не...
Щойно взяв до рук чергову книжку (чергову – бо вирішив цього року не купувати книжок, а читати ті, що придбав раніше) і замислився. Книжку цю написала моя подруга. На сторінках зосереджена титанічна праця; мені...
Вообще-то я больше люблю наблюдать за птицами. Мне нравится, например, выйти из дому чуть раньше и пойти к метро через парк. Птицы скромны, и мне нравится смотреть на то, как они скромны. Самыми скромными птицами я считаю...
Багато в чому моя замітка є відповіддю на інший текст, більш популярний – “За что весь мир полюбил Рокки Бальбоа”. Як на мене, автор цієї статті написав зовсім не про те, про що слід було писати. Принаймні я очікував...
Я не знавець історії Японії й навіть не підозрював би про те, що там відбувалося, якби одного разу друг не порадив мені прочитати Юкіо Місіму. Твори мені його здалися нуднуватими – я намагався читати “Сповідь маски”...
Роман нельзя закончить, его можно только оборвать.