Толстой, Жадан і бухгалтерський облік

«Інтернат» Сергія Жадана читають, як не читають жодну іншу книжку. Попри фантастичний, як для сьогодні, тираж у 20 000 примірників, бажаючих прочитати роман усе одно більше. Тому про нього варто говорити. Говорити мусить...

Continue reading

Два великих и таких разных норвежца

Сколько выдающихся личностей дала миру Норвегия! Ибсен, Бёрнсон, Амундсен, Хейердал… Ох, уж неймётся этим «детям Севера», потомкам древних викингов! Здесь не раз поднималась тема о том, каким духовным багажом следует...

Continue reading

Почему я не хочу праздновать Новый год

С тех пор, как я посчитал себя достаточно взрослым, чтобы не верить во всякие чудеса, вроде хорошей работы после учёбы, и всяких мифических персонажей, вроде Деда Мороза и честных политиков, я перестал праздновать Новый...

Continue reading

З кінцем 2017 року

Чому варто хвалитися На останній зустрічі нашого літклубу головний редактор сайту Leport сказав, що ми, лепортівці, нічого не робимо. З одного боку, він правий – ми робимо мало. Але говорити про цю сторону можна, лише...

Continue reading

Як письменнику зобразити життя таким, яким воно є?

Нині все гучніше лунає думка, що письменник у творах не повинен нікуди кликати, а лише зображати життя “таким, яким воно є”, змальовувати “реальних людей у реальних ситуаціях” і нічого, окрім цього, читачеві не...

Continue reading

«Пісня про Гайавату» Генрі Лонгфелло і «стежка добра і порозуміння»

«Юний друже, перед тобою – одна з найпривабливіших книжок світової літератури», – так починається передмова Івана Драча до поеми «Пісня про Гайавату» в перекладі Олександра Олеся. Були ще й інші переклади на...

Continue reading

Подолання безвиході в романі Сергія Жадана «Інтернат»

Січень 2008 року. Я розплющую очі. Затишна кімната, вбрана згідно з кращими уявленнями про комфорт сімдесятих років. Дідова оселя розташована майже в центрі міста, у непоказному чотириповерховому будинку на вулиці...

Continue reading

Луддити комп’ютерної ери

Кожен дорослий був дитиною лиш один раз, і саме через це йому так складно говорити про дитинство, абстрагуючись від власних спогадів. Все довкола здавалось йому чудовим, тому що він був дитиною — маленьким дослідником...

Continue reading

Василь Стефаник – Підпис

Мала Доця ходила лавою поза плечі газдів, що писали коло довгого стола свої імена. Кождий зі взору. Грубими руками оті писарі обходили з кождого боку, відки би найліпше їм почати. Грудьми притискали так до стола, що аж...

Continue reading

Озирнись довкола і закричи

Чи важко зображувати реальність такою як вона є? Звичайно, ні. Для цього потрібні лише очі, вуха та блокнот, в який будуть неупереджено вноситися абсолютно всі дані. Роман Макса Кідрука “Не озирайся та мовчи” і є...

Continue reading

Що таке ці ваші вечори поезії

В Києві майже щодня відбувається якась поетична зустріч. Бувають дні, коли одразу кілька схожих заходів проходять в різних кінцях міста. Та що там – лише в Київській політехніці минулого місяця було анонсовано з...

Continue reading