Почему я не хочу праздновать Новый год

С тех пор, как я посчитал себя достаточно взрослым, чтобы не верить во всякие чудеса, вроде хорошей работы после учёбы, и всяких мифических персонажей, вроде Деда Мороза и честных политиков, я перестал праздновать Новый...

Continue reading

Нова програма літклубу Leport

Товариші! Ми з вами вже встигли розібрати деякі питання теорії літератури, стисло пройшли російську і українську класику. За ці два роки ми з`ясували, що література не падає з неба – вона постає. Від чогось...

Continue reading

Шевченко стоїть, ревучий не реве, Гайдара – в куток

Надумали ми поїхати в Канів. Прокинулися вдосвіта, зустрілися на автостанції, купили квитки і… і дарма. З усіх пасажирів тільки ми купили квитки в касі, всі інші – досвідчені, мабуть, – водієві платили...

Continue reading

LITERATURE LOVERS: Предатель

“Предатель!” – бросила Кира через открытое окно уходящего поезда. Несмотря на полушутливый тон, слово неприятно зазвенело у меня в голове. Она произнесла его именно так, как всегда говорит под влиянием чувства.

Continue reading

Я їду додому

Ступаємо і під ногами хрумтить біле сяйво. Хрум-хрум, хрум-хрум. А крім цього - тиша навкруги. Тільки інколи пролетить ворона чи впаде шматок вати з ковдри, в яку закутана якась береза. Ми йдемо, біжимо, падаємо, кидаємося...

Continue reading

Іде дощ

Іде дощ. З самого ранку небо сховало в своїх теплих хмарах моє любе сонце. Я в ліжку. У ногах моїх крутиться і приймає форму кола сіре вовченя. Насправді це звичайна кішка. Але така вже товста, важка і повністю сіра, що...

Continue reading

Мандрівники вийшли з міста

- Все. Далі я не піду, - сказав виснажений маленький поет. - Ти ж розумієш, що, якщо не підеш, ми не зможемо написати оповідання? - Тепер мені вже все одно, - відповів малий і розвернувся в сторону вокзалу. - Нічого, брат, не...

Continue reading

Шум в голове

В ту ночь в моей голове было особенно шумно. Наверняка, такой шум бывает у каждого, когда вот-вот готов уснуть, но обрывки мыслей уходящего дня продолжают самостоятельно звучать в голове. Я читал, что это всё наше...

Continue reading

Literature lovers: Ночной скорый

“На вторую платформу прибывает ночной скорый поезд номер 242”, – объявил монотонный женский голос. Я стою на перроне грязного провинциального городка. На улице жарко и душно, но моё тело охватывает лёгкая дрожь...

Continue reading

Про читацьку й письменницьку небайдужість

Щойно взяв до рук чергову книжку (чергову – бо вирішив цього року не купувати книжок, а читати ті, що придбав раніше) і замислився. Книжку цю написала моя подруга. На сторінках зосереджена титанічна праця; мені...

Continue reading

О значении театра в преобразовании истории

На прошлой неделе смотрел игру молодых актеров и всё никак не мог осмыслить то чувство, которое безостановочно изнуряло меня, разгоняя работу сердца до бегового темпа. Впрочем, каждому должно быть знакомо это...

Continue reading